Знайомство з птахами осіннього замкового парку

У замковому парку учні ознайомились з деревами, на яких можуть гніздуватись птахи та з яких можуть брати собі поживу, Тут учні побачили  модрину звичайну – хвойне дерево, яке кожного року скидає хвою, як листяні дерева (а насіння шишок модрини можуть поїдати синиці блакитна, велика, гаїчки та ін. птахи), вічнозелені кущі тису ягідного з червоними яскравими плодами   і дізналися про те, що він занесений до Червоної книги України. На стовбурі листяних дерев у щілинах кори зараз можна побачити   багато  тисових «ягідок». Це робота повзика. Дітки дізналися, що це єдина пташка в нашому краї, яка рухається вниз головою і за цією ознакою його легко впізнати. Восени він робить запаси на зиму, чим виручає багато пташок.

Під час екскурсії учні ще спостерігали за білочками та сойками. Із листяних дерев відмітили величезні ясени віком до 150 років та старі липи і порівняли їх із молодим дубом, якому ще лише 20 років. Восени до парку підживитися прилітає багато птахів: синиці, зеленяки, щиглики, зяблики, гаїчки, тощо. Учні впізнали сойку і довідалися, що вона  ховає жолуді на зиму і таким чином, розповсюджує насіння.

Розповідаючи про ліс та його мешканців, науковий співробітник наводила й приклади антропогенного впливу на нього. Основними негативними діями людини є засміченість лісу побутовими відходами, полювання на тварин у заборонений період,  вирубка лісів тощо. Від цього страждають в першу чергу лісові тварини, та птахи, зокрема.

Багато птахів перестало гніздитися у наших лісах через знищення старих  дерев, велику кількість хижих птахів було винищено людиною через те, що їх колись вважали шкідниками сільського господарства, а яскравих і красивих бджолоїдок пасічники ще й зараз вважають своїми ворогами. «У природі немає ні шкідливого, ні корисного», – підсумували екскурсію висловом Олександра Грабаря – відомого орнітолога і першого завідувача відділу природи краєзнавчого музею.

Захід проводився у рамках співпраці Союзу охорони природи Німеччини (NABU) з Міжрелігійним громадянським природоохоронним форумом Східної Європи (IRCEF).

Інформаційна служба ІЕРС