Пернаті жителі замкового парку

У парку ужгородського замку науковці зафіксували близько 50 видів птахів. Тут постійно живуть синиці великі, повзики, обидва види горобців: хатній і польовий, дрізд чорний. Весною гніздяться горихвістки чорні, шпаки та серпокрильці. Час від часу залітають зяблики, костогризи, щиглики, синиці довгохвості і, навіть, найдрібніші золотомушки жовточубі.

\"\"

29 березня з пернатими мешканцями замкового парку знайомилися юннати Закарпатського еколого-натуралістичного центру учнівської молоді та молоді.  Разом із ними на заході були й дітки внутрішньо переміщених осіб із Харкова, Дніпра та Київської області. Вони слухали розповідь старшого наукового  співробітника сектору природи Джахман Р. В. про види птахів, які живуть на замковому подвір’ї та  взяли участь у квесті «Пернаті мешканці замкового парку».

Виконуючи  завдання, дітки отримували багато цікавої інформації. У  кабінеті сектору природи вони вивчали експонати й дізналися про різноманіття пташиних гнізд та матеріали, які використовують пернаті для будівництва. Відвідали школярі й бібліотеку, де для них теж було завдання. Там вони оглянули також виставку книжок  «Дивосвіт птахів», зокрема й новинку від Наталії Гумен-Біланич. Книга «Під совиним крилом» вийшла друком зовсім недавно.  У парку на малюнках та світлинах вгадували птахів, які тут живуть. В результаті максимальну кількість 23 балів отримала команда «Беркути», На 1 бал менше у команди «Чорний грак», 3 місце отримали «Голубки» та «Синичка», а на 4 місці опинилися «Горобчики». Загалом дітки швидко справилися із завданнями, а найменші учасники отримали ще й скриню із солодощами від пернатих мешканців замкового парку.

Під час квесту школярі мали можливість ще й побачити повзика,  чорного дрозда, який зараз активно співає, синицею великою та вороною сірою.

Захід проведено у рамках співпраці з Міжрелігійним та громадянським природоохоронним форумом Східної Європи (IRCEF, керівник Александр Бокотей) за підтримки Союзу охорони природи Німеччини (NABU Bundesverband, NABU International), координатор проєкту Ivan Tymofeiev.

Інформаційна служба ІРЦЕФ

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *