Еколог про порушення у Ясінянському лісгоспі: «Це – активне знищення природи»

Еколог зазначає, що тут присутні порушення цілого спектру вітчизняного законодавства: ст. 19 Лісового кодексу України (Права та обов’язки постійних лісокористувачів); ст. 40 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища (Додержання екологічних вимог при використанні природних ресурсів); ст. 26 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України», ст. 80 Водного кодексу України (Особливості користування малими річками); ст. 41 ЗУ «Про охорону земель» (Охорона земель при веденні лісового господарства).

Щодо можливості відновлення після такого впливу, еколог зазначає: «Гідробіологи  кажуть, що після разового такого удару по річковій екосистемі, для її відновлення потрібно 10-14 років. А, як ми побачили, такі порушення у цьому лісництві – систематичні, – додає Оксана Станкевич-Волосянчук.

Крім трелювання деревини по притоках Чорної Тиси, на території лісництва трелюють деревину і через саму річку Чорна Тиса навіть попри наявність мостів. «Ми зафіксували це на фото. Таких випадків теж багато. Хоча, мости є, але вони не використовуються для цього. Просто біля моста трелюють деревину. Це так само порушення законодавства», – розповідає еколог.  Це дуже неприємна ситуація, адже Ясінянський ДЛМГ сертифікований за схемою FSC і повинен демонструвати най кращі практики ведення лісового господарства. Влітку цього року аудиторська фірма SGS Qualifor в черговий раз здійснила сюди наглядовий аудит і підтвердила відповідність лісівничих практик високому стандарту FSC. Це дуже дивно, адже увесь цей безлад в долині річки Чорна Тиса не міг утворитись всього за кілька місців після того, як аудитори поїхали з лісгоспу.

Лісосіки після рубок – захаращені, а деревину вантажать прямо на берегах

Представники ГО «Екосфера» також зафіксували у Чорнотисянському лісництві факти захаращення   лісосік після санітарних рубок. Оксана Станкевич-Волосянчук коментує: «Великої проблеми з короїдом тут нема. Але якщо отак після вітровалу не забрати вітровальну деревину, то короїд, який є у сусідніх лісгоспах, може – з’явитися і тут, й він тут уже є. Проводяться санітарні рубки, але там, де треба прибрати – не прибирають. Це теж порушення, – за правилами рубок – у хвойних лісах дається 15 днів на прибирання лісосіки, а тут очевидно, що пройшло не менше року».  Серед порушень ведення лісового господарства – розташування навантажувальних майданчиків прямо на берегах річки. «Ми теж зафіксували такі факти на фото. Їх багато. Це ще одне порушення, що відбувається систематично».

Такими діями порушено пп. 32-33 Вимог до технологічних процесів лісосічних робіт (щодо запобігання ерозії ґрунту; прокладання трелювальних волоків відносно водотоків; розташування навантажувальних майданчиків) Правил рубок головного користування у гірських лісах Карпат; пп. 44-45, 47 Очищення місць рубок для запобігання ерозії ґрунту Правил рубок головного користування у гірських лісах Карпат та пп.42-43 Заходів, пов’язаних зі збереженням ґрунтів (застосування техніки та мінімізації ерозії з використанням порубкових решток та комплексу інших протиерозійних заходів) Правил рубок головного користування у гірських лісах Карпат.

Від Апшинецького заказника залишилась одна табличка

На території Чорнотисянського лісництва розташований також Ашинецький гідрологічний заказник загальнодержавного значення. Тут збираються більшість потоків і маленьких річок, які є притоками Тиси. Як зазначає Оксана Стакевич-Волосянчук, у лісництві нормально не показані навіть його межі. «Положенням про гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Апшинецький» визначено, що мають бути винесені межі заказника в натуру, бути повинні бути всі інформаційні щити. Положення датоване 2012 роком. А ми за весь час подорожі знайшли лише одну – ще радянську табличку, де назва заказника вже десь загубилась. Вздовж дороги – нічого, жодного маркування, де починається заказник, куди продовжується?», – каже еколог. 

Щодо можливості вплинути на ситуацію, еколог зазначає: «Законодавство загалом погано захищає інтереси держави.  За таке, на жаль, у нас невеликі штрафи, але це – величезна шкода природі. Вплинути на лісгосп можна спробувати лише через механізм лісової сертифікації, адже лісгосп є тримачем сертифікату FSC».

За фактом виявлених порушень ГО «Екосфера» звернулася до Держекоінспекції у Закарпатській області з проханням відреагувати.

Аня Семенюк, спеціально для Zaholovok.com.ua