У бібліотеці Синевирської територіальної громади відбулися еколого-освітні урочистості, присвячені Дню вишиванки, в яких взяла участь експертка IEРС Любов Гречин.
Вишивка – це символ, який зберігає коріння, ідентичність. Це наш оберіг! Вишиваючи, жінки молились і вірили, що ці молитви зроблять їхню вишиванку сильною, наповненою позитивною енергією та здатною захистити від зла та напасті. У вишиванках на всіх теренах України присутні елементи-символи рослинного і тваринного світу, адже людина завжди ототожнювала себе з частиною природи. Саме такий лейтмотив мав екопросвітницьких захід, організований експерткою Любою Гречин для школярів Синевирської громади.
Вона розповіла учням про тваринні (зображення різних тварин, птахів, риб або їх окремих елементів – очей, рогів, кігтів) та рослинні орнаменти (квіти, листя, гілки, дерева), а також розтлумачила найпоширеніші з них. Наприклад, Любов Гречин пояснила, що зображає дерево: корінням – минуле, стовбуром – сучасне, кроною – майбутнє. Як правило, Дерево Життя вишивають з красивими квітами на гілках. Виноград з давніх віків вважався важливим символом родючості, нескінченності, а з виникненням християнства нерідко згадувався в багатьох біблійних описах. Дуб також часто використовується в зображеннях Древа Життя. Ця рослина у всіх культурах вважається символом міцного здоров’я, сили, довголіття, чоловічої краси, мудрості та інших чоловічих якостей. На українських рушниках Древо нерідко буває прикрашеним дубовим листям. Серед квітів, що прикрашають Дерево Життя на українських рушниках, найбільш популярною є лілія. Велика квітка лілії уособлює Вогонь Життя, розташовуючись на вершині Древа. Найпопулярнішими живими істотами, які зображувалися на рушниках у всій Україні, були птахи.
Розуміння всіх цих символів доводить, як шанобливо ставилися наші предки до природи. Отож, День вишиванки – це не просто патріотичне свято, а й можливість пригадати прості істини збереження довкілля, завдяки яким ми маємо безцінний дар – жити на прекрасній планеті Землі.
Захід відбувся в рамках співпраці Синевирської громади та Interreligious and environmental civil forum of Eastern Europe (IRCEF) (керівник Olexander Bokotey) із Союзом охорони природи Німеччини (NABU Bundesverband, NABU International), координатори проєкту Ivan Tymofeiev (NABU), Nataliya Kulya (IRCEF).
Інформаційна служба IRCEF