Таємничі та вразливі: збережемо кажанів Закарпаття

Кажани здавна вселяли в людину жах. Багато легенд і оповідань придумано навколо їх незвичайного способу життя і зовнішнього вигляду. Їх гострі зуби і нічні польоти створили ілюзію існування потенційної небезпеки при зустрічі з ними. Однак насправді все не так, і лише три види, що мешкають в певних місцях, харчуються кров’ю великих ссавців. Решта ж задовольняються комахами, фруктами і нектаром та до вампіризму не мають ніякого відношення.

Кажани – найвразливіша та найчутливіша до змін довкілля група тварин, показники видового багатства і чисельності якої свідчать про ступінь збереженості чи забрудненості будь-якої ділянки суходолу. Всі види кажанів нашої фауни занесені до Червоної книги України; всі види європейських кажанів охороняються Бернською конвенцією.

До речі, кажани – єдина група ссавців аборигенної фауни, що активно використовує архітектурні та різні інженерні споруди для свого притулку, і частина видів кажанів стали звичайними саме у містах.

Саме темі збереження кажанів і необхідності виготовлення  для них будиночків був присвячений воркшоп з виготовлення будиночків для кажанів та птахів.

5 серпня для дітей, серед яких і внутрішньо переміщені особи, які відпочивають у Православному Свято-Троїцькому храмі, що у Боздоському парку, було проведено воркшоп з виготовлення будиночків для кажанів і птахів. Захід провів Андрій Доніченко, голова організації людей з обмеженими можливостями “Паралельний світ”.

Учасники воркшопа дізналися багато цікавої інформації про цих загадкових істот. Зокрема, у кажанів, причому майже всіх видів, великі вуха, що відповідають, в тому числі, за їх дивовижні ехолокаційні здатності. Видаючи серії ультразвуків на частотах 20-120 кГц і сприймаючи відлуння, вони розрізняють предмети величиною 1-10 мм. Це дозволяє кажанам літати в темряві і «бачити» комах. За добу кажан з’їдає комах загальною вагою до 1/2 – 2/3 своєї ваги, здобуваючи їх в польоті або полюючи на них на стовбурах дерев.

Передні кінцівки у кажанів перетворилися на крила в ході тривалої еволюції. Подовжені пальці стали служити каркасом крила.

Своє полювання кажани починають з відвідання водопою; в сухі дні за добу маленький кажан вагою 5-8 грам випиває до 1 мл води, компенсуючи великі втрати вологи через літальні шкірні перетинки.

А чи знали ви, що кажани – єдина група ссавців, здатна до гіпотермії: щодня у стані спокою вони входять в стан глибокого фізіологічного сну, знижуючи температуру тіла до температури середовища?

 До речі, кажани часто обирають для своїх зимовищ печери, оскільки в них температура завжди вища від точки замерзання води, а відносна вологість перевищує 70 %.

Озброївшись фарбами, кольоровими олівцями і фломастерами, юні природоохоронці розмальовували конструкції будиночків, а пізніше із допомогою пана Андрія змонтували їх.

На згадку про захід діти отримали пам’ятні значки.

Захід проведено у рамках співпраці Interreligious and environmental civil forum of Eastern Europe (IRCEF) (керівник Alexander Bokotey) з Союзом охорони природи Німеччини (NABU Bundesverband , NABU International), координатори проєкту Ivan Tymofeiev (NABU), Nataliya Kulya (IRCEF).

Interreligious and environmental civil forum of Eastern Europe (IRCEF) – https://www.facebook.com/groups/366775880016215/

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.