Одним із народних символів в Україні є верба. Вона згадується у Святому Письмі. Шанують її і жителі нашого краю. Ніжні сріблясті шутьки несуть до церкви і освячують в неділю перед Великоднем. Ця неділя так і називається Вербною або Цвітною. Для свята кожен намагається знайти гілочки з найбільшими і найм’якшими котиками. Свячена вербова мицька має неймовірні магічні особливості. Прийшовши додому, нею торкалися всіх членів сім’ї, потім ховали за образом. Там її тримали до наступного року, а з настанням нової Цвітної неділі спалювали. Найкрасивішу шутьку господині кладуть зверху на тісто для паски, щоб паска була пухкою. Свячені гілочки ставили також у купіль немовляти.
Вербу не випадково вибрали для освячення. Вона першою зустрічає весну і своїм цвітінням символізує ознаки нового життя.
Про те, які верби зростають на території Закарпаття, дізналися учасники майстер-класу з декорування верби. Захід організували наукові співробітники сектору природи Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького та експерти Інституту еколого-релігійних студій у музеї. Які види рідкісні, зокрема й чим особлива верба альпійська, що росте тільки у високогір’ї на горі Близниця, розповіла старший науковий співробітник сектору природи Руслана Джахман. Ніде більше в Україні цей вид не трапляється, тому потребує особливої охорони.
Спостерігаючи за цими деревами, неодноразово дивуєшся: чому на одних вербах котики майже повністю пожовтіли або позеленіли, а на інших ще й не думають з’являтися? Виявляється, що в деяких видів і листя, і сережки розпускаються одночасно. До таких належать верба біла, яка зараз квітує. Ці великі дерева досягають 30 метрів у висоту. Вони зростають на вулицях Ужгорода, по берегах водойм, утворюючи суцільні зарості. Особливо гарною, з довгими звисаючими гілками, є декоративна форма верби білої – плакуча. Разом із листям розпускаються квітки також у верби ламкої, п’ятитичинкової та тритичинкової.
Привертає увагу й верба Матсудана. Вона потрапила до нашого краю на початку ХХ століття і має цікаві покручені гілки та листочки. За ці оригінальні особливості її ще називають спіральною або кучерявою. Та щоб побачити цю красу, потрібно підійти близько до дерева, тому що мицьки серед листя здалеку не дуже помітні. Цвіте вже й гостя з Японії – верба японська. Її котики зовсім непримітні, зате листя в неї дуже красиве. Весною воно рожеве, а влітку плавно переходить у білий або зелений кольори.
«Не я б’ю – верба б’є, за тиждень Великдень,» – уже цієї неділі будуть казати ті, хто святкує за григоріанським календарем, а вірники східного обряду – 9 квітня й очікувати Свято Христового Воскресіння.
Захід відбувся в рамках проєкту «Відповідальність за Творіння та жінки Карпат», що реалізується Interreligious and environmental civil forum of Eastern Europe (IRCEF) (керівник Олександр Бокотей) у співпраці з природоохоронними підрозділами Церков за партнерської підтримки Архідієцезії Бамберга (Erzbistum Bamberg), дієцезії Вюрцбурга (Bistum Würzburg ) та Реновабіс (Renovabis Організація допомоги Східній Європі від Католицької Церкви в Німеччині).
Інформаційна служба IRCEF
