Світ флори цікавий та різноманітний, і однією із чудових можливостей дізнатися більше про рослини є ознайомлення з гербарієм.
Гербарій, або травник– це колекція спеціально зібраних засушених рослин, призначених для наукової обробки, навчання. Також гербарієм називають установи, де зберігають колекції засушених рослин і ведуть їх наукову обробку.
Про технічні особливості збору різних рослин для гербарію, правила їх засушування, грамотного складання і тривалого зберігання йшлося на занятті, яке провели педагоги відділу біології КЗПО «ПАДІЮН» для учасників літньої навчально-польової практики «ECOfriends».
Учасники практики дізналися, що найбільші колекції рослин зазвичай знаходяться в таких науково-дослідних установах, як університетські кафедри або ботанічні сади. Найбільша гербарна колекція нашої держави – гербарій Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного Національної академії наук України. Його фонди налічують понад два мільйони гербарних зразків.
Важко переоцінити значення гербаріїв! Вони допомагають пізнати місцеву, регіональну, національну та міжнародну флору; зберігають зразки ендемічних рослин, яким загрожує зникнення; ознайомлюють людей із різноманітністю та значенням рослинного світу. Адже ні малюнок, ні фотографії не можуть дати кращого уявлення про рослину, ніж правильно засушена рослина.
Учасники практикуму ознайомилися з ботанічним пресом, який застосовують для сушки рослин. Він складається з двох дерев’яних рамок, на яких натягнута металева сітка. Листи-вкладиші (сорочки) з рослинами закладаються між двома решітками і сильно стягуються мотузкою або ременями. Обов’язково кожен зразок доповнюється етикеткою, на якій вказані назва рослини (бажано українською і латинською мовами), час збору (число/місяць/рік), місце збору і прізвище колекціонера, який зібрав зразок.
Педагоги пояснили, що, збираючи рослини, потрібно звернути увагу на те, що зразок повинен мати корінь, стебло, листя, квіти або плоди в хорошому стані. Саме ці структури дозволяють нам ідентифікувати різні види і допоможуть створити хороший гербарій. Також важливим є максимально точне розташування частин рослини до її природного стану. Тобто розташування стебла з його квітами, плодами та листям повинно відтворювати рослину.
Важливо пам’ятати про повагу до флори перед створенням гербарію! Не можна збирати червонокнижні види рослин. Краще їх фотографувати і створити власний фотогербарій. Також слід уникати збору великої кількості екземплярів однієї рослини, оскільки це підвищує небезпеку зникнення рослини: натуралісти називають це «сезонним знищенням».
Під час практичної частини заняття діти отримали завдання зібрати гербарій лікарських трав’янистих рослин екоцентру. До учнівської колекції увійшли кульбаба лікарська, чистотіл звичайний, кропива дводомна, грицики звичайні, шипшина, конюшина, подорожник великий.
Для перевірки знання лікарських рослин, діти змагалися, хто швидше і, головне, правильніше знайде вказані в дидактичних картках рослини та наклеїть їхні листки чи квітки у відповідні місця.
На завершення заняття діти за допомогою гри «Що де росте?» змогли закріпити знання про різноманітність рослин та класифікувати їх за місцем зростання.
Захід відбувся в рамках співпраці Interreligious and environmental civil forum of Eastern Europe (IRCEF) (керівник Olexander Bokotey) із Союзом охорони природи Німеччини (NABU Bundesverband, NABU International), координатори проєкту Ivan Tymofeiev (NABU), Nataliya Kulya (IRCEF).
Ольга Величканич, експерт ІЕРС, завідувачка відділу біології «ПАДІЮН»
