Дорогі в Христі браття і сестри, сьогодні настала перша неділя Великого посту, благодатного часу, який мав би змінити наше життя і поставити його на щабель ближче до святості.

Ця перша неділя у календарі зветься неділею православ’я. І тут,  не мається на увазі конфесійне значення цього слова, а радше богословське. Так, в контексті цієї неділі спогадуємо перемогу Церкви над  єрессю іконоборства в якій патріархом Тарасієм було скликано вселенський собор, що засудив єретиків та потвердив православне почитання ікон. За цим вченням матері церкви почитання образу передається первообразу, наприклад вшановуючи ікону із зображенням Ісуса Христа – вшановуємо самого Христа. Говорячи про образ, варто нам бути свідомими, що кожна людина є образом і подобою Божою. Цей привілей, бути створеними по образу Божому одночасно ставить перед нами і ряд вимог:

Образ Творця. Оскільки людина – творіння сотворене по образу Творця, то ми є покликані продовжувати його творчу дію. Бути тими, хто кличе до буття, співбудівничими царства Божого на землі, а не тими хто руйнує це життя. Кажучи про життя, маю на увазі не тільки життя людей, а й всіх живих створінь, які Творець покликав до буття і нам поручив їх порати і доглядати.

Світ – ікона Божої любові. Коли дивитися на увесь світ, красу і гармонію яку вдихнув Творець, то можна побачити велику Його любов, яка покликала до життя цю мертву матерію. Бог – любов, а тому це світ – Його творіння, є іконою любові Божої. Відтак, ми які хочемо любові, шукаємо її крізь ціле наше життя, які є покликаними до існування в любові Творця повинні навчитися любити його творіння, а відтак зможемо сподобитися і жити в любові вічно.

Гідність. І на кінець третє, це – гідність бути людиною. Сьогодні багато ми чуємо про права та гідність людини. Але чи справді сучасне суспільство у якому поруч знаходяться ті, в кого є усе та ті кому бракує елементарного, де помпезність межує з убозтвом, де життя на широку ногу не помічає тих, то висить на волосині від смерті. Хіба таке суспільство зможе випрацювати парадигму гідності людини? Саме тому шукаючи образу правдивої гідності повертаємося до Христа, який казав, що у кожному нужденному, спраглому, голодному, потребуючому є Він – Ісус Христос. Це він повернув нам гідність бути синами Божими, через покаяння. Він – той, хто повернув нам перстень на руку у ризу світлу дав, замість обдертого лахміття на наших грудях. Ось, хто не імітував, а по-правді,  дбав про гідність людини, за довго до нашого сьогодення.

І тепер оці, на перший погляд, розкидані і не зв’язані між собою тези складімо як пазл до купки в контексті сьогоднішньої неділі та завдамося питаннями: чи відповідає наше суспільство…та, що там суспільство, чи відповідаю я тій іконі, тому образу, на чию подобу я створений/створена? Чи світ, який маємо схожий на той рай, який нам переданий? Чи те, що ми називаємо любов’ю земною, за якою женемося в житті, схожий на ту любов до якої ми покликані? Чи своїм життям ми шукаємо зустрічі з Христом? Чи готові ми відгукнутися на Його запрошення  і зустрітися, так як відгукнувся Натанаїл у сьогоднішньому Євангелії.  І на останок – чи ми, бува, не втратили гідність бути створеними на образ і подобу Божу?

І навіть якщо на ці питання відповісти нам буде важко, навіть якщо більшість із них заставляє нас опустити очі додолу… пам’ятай, брате і сестро, раз ти чуєш це слово – в тебе є шанс все змінити, бо зустріч з Христом змінює життя. Ти в благодатному часі великого посту, коли є шанс до покаяння і навернення. Є шанс врятувати себе і світ у якому живеш, є шанс бути любленим Богом і полюбити Його, та все що Він створив всім серцем, є шанс віднайти втрачену гідність і бачити у ближньому Христа.  Є шанс на спасіння. Дій! Амінь.

https://kyrios.org.ua/propovidi/propovidi-na-nedili-i-svjata/33235-svit-ikona-bozhoi-liubovi-propovid-na-pershu-nediliu-postu-pravoslavia-2018.html