Сьогодні День святого Миколая, а на горизонті в українців ще два головні свята першої половини зими – новорічні та різдвяні. Можна писати чимало про магію свята, що витає у повітрі, але разом з усіма приємними почуттями, це також і час споживацького буму. Витрачені кошти трансформуються не лише у подарунки близьким та рідним, але й в екослід, який ми залишаємо для планети. Згідно з даними Всесвітньої мережі екологічного сліду (GFN), у 2018 році людство спожило в 1,7 рази більше, ніж може забезпечити планета Земля за один рік. Для України день екологічного боргу, тобто дата, коли ми вичерпали ресурси Землі, які вона здатна відновити за один календарний рік, наступив вже 27 липня
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ
То як зробити свята, що наближаються, не тільки радісними для нас, але й приємними для планети та екологічними? WWF в Україні пропонує кілька лайфхаків.
1. Даруйте тільки потрібне. Скільки наборів гелів для душу, мил, шоколадок чи кремів для рук приносять вам істинні приємні емоції? Такі подарунки вже давно не є чимось унікальним та часто сприймаються не як особливий подарунок, а просто “банальне щось, аби було”. Буває, що й подаровані косметично-ванні засоби вам просто не підходять, й максимум що їх чекає – постояти на поличці й одного дня піти на смітник. Натомість екологічний слід таких подарунків – величезний.
“Даруючи чергові косметичні засоби або солодкі подарунки, подивіться на склад. Скоріш за все, вони будуть містити пальмову олію, яка зараз є майже всюди. Зростання кількості пальмової олії є причиною масової вирубки лісів по всьому світу (зокрема в Африці, Азії та Америці, але переважно в Індонезії та Малайзії). Це своєю чергою є руйнівним для навколишнього середовища та оселищ багатьох видів, які перебувають під загрозою зникнення. Окрім тварин, під загрозою також і місцеві громади, що втрачають домівки і більше не можуть займатися традиційними ремеслами. Очевидно, що це все пов\’язано з величезним попитом та недорогою ціною на пальмову олію”, – зазначає Тетяна Карпюк, координаторка з екоосвіти WWF в Україні. Тому, купуючи подарунок, замисліться, чи дійсно людина буде його використовувати і чи не були всі жертви природи даремними.”
Радимо спершу розвідати у близьких, що їм дійсно потрібне, чим вони точно будуть користуватися, до того ж, протягом тривалого часу. Не купуйте товари з єдиною лиш мотивацією щось купити. Як альтернативу – спробуйте зробити подарунок своїми руками, зокрема і косметичні засоби. Вам під силу і самостійно зварити мило, зробити скраб чи “бомбочки для ванни”. Ви можете спекти особливе святкове печиво чи торт. Ваші зусилля будуть значно більше оцінені, природою зокрема.
2. Використовуйте тільки еко-упаковку для подарунків. Якщо ваш подарунок потребує святкового пакування – віддайте перевагу сертифікованому паперу FSC або крафтовому.
Для ще більшої турботи до ресурсів планети, створіть упаковку самотужки, використовуючи старі журнали, газети, інше пакування, серветки. Політ людської фантазії часом вражає, спробуйте дати шанс своїй.
3. Електронна листівка замість паперової. Обираючи красиву листівку з паперу, не можна бути певним, що вона “не наслідила” на планеті. Звертайте увагу, з якого саме паперу та звідки приїхала листівка, умовно, якщо з Північної Америки, то її вуглецевий слід буде величезним, навіть якщо це крафтовий чи перероблений папір. Чудова альтернатива – електронна листівка чи допис-привітання на “стінці” соціальних мереж.
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ
Запишіть коротке відеопривітання чи створіть святкову “гіфку”: нині чимало сервісів допомагають відчути себе гуру відеомонтажу з нуля. Якщо є потреба саме у паперовій листівці, спробуйте створити її власноруч за допомогою наявних матеріалів. Декупаж, квілінг, паперкаттінг, кардмейкінг – нині ці слова чудово прижилися в світі українського хендмейду, й покрокові інструкції можна знайти в інтернеті за кожним із запитів.
4. Обирайте правильну ялинку. Є багато правил, на що звертати увагу, купуючи святкове дерево. Щоб точно не помилитися, ми радимо чотири безпрограшні варіанти: ялинка в горщику, яку навесні можна висадити у землю; ялинка, що вже росте у дворі; гілляччя ялинки, яке можна задекорувати чи навіть зробити міні-ялиноньку; саморобна – із будь-яких підручних матеріалів, що доступні (книги, гірлянда, декор тощо).
До екологічних варіантів можна додати також сертифіковані ялинки зі спеціальним маркуванням. Мова про бірки з вигравійованим лазерним штрих-кодом, якими лісники позначають спеціально вирощені та офіційно спиляні для свят дерева. Позначки розміщуються на нижній частині стовбура ялинки. Зрубані нелегально браконьєрами хвойні такої позначки не мають. Тож, обираючи живу ялинку, переконайтеся, що вона точно має маркування.
Якщо ви вже придбали штучне дерево, найекологічнішим варіантом буде – використовувати його якомога довше. Кожен рік “життя” такого дерева у вашому домі виправдовує таку купівлю. Фахівці WWF в Україні звертають увагу, щоб одна середня штучна ялинка хоч якось “компенсувала” своє виробництво, її потрібно використовувати не менше 20 років.
5. Новорічні іграшки власними руками. Свята – це насамперед емоції. Чи не найбільше радості дітям, а відповідно і дорослим, здатне принести “одягання” ялинки та декорування дому. І тут можна проявити всю еко-фантазію: нарізані та попередньо висушені кільця цитрусових, палички кориці, цукерки, паперові фігурки та сніжинки, печиво – згодиться все.
6. Накриваємо на стіл. Намагайтеся скласти список потрібних до святкового столу продуктів та купити всі продукти за один раз. До того ж звертайте увагу на ті продукти, які виробляються в Україні та є типовими для нашого зимового сезону, а ще на продукти без надмірної й часто непотрібної упаковки.
Якщо ви купуєте продукцію тваринного походження на новорічний стіл, робіть це відповідально, без шкоди для дикої природи. Наприклад, осетрові риби, котрі є джерелом чорної ікри, знаходяться на межі вимирання, а отже, перевіряйте, щоб купована вами чорна ікра була вирощена виключно в аквакультурі. Не купуйте чорну ікру з-під прилавка, звертайте увагу на інформацію, вказану на упаковці, на наявність маркування CITES. Якщо це м‘ясо осетра, зверніть увагу на його розмір: аквакультурна риба зазвичай з однієї партії, а отже – одного розміру.
Звертайте увагу на кількість страв. Українцям властиво переживати за те, щоб на столі було багато всякої всячини, до того ж ще існує певна “данина традиціям”, й дарма, що у родині салат \”Олів\’є\” вже давно нікого не приваблює, через що каструля наробленої страви швидше за все піде на смітник, – та салату все одно бути на столі. Не робіть так. Готуйте ті страви, які споживе ваша родина, не готуйте надмірної кількості страв, що швидко псуються. Якщо ж формується стратегічний запас – вчасно вживайте заходів, що з ними робити: зайвий хліб та фрукти можна засушити, м\’ясо чи морепродукти сховати до морозильної камери тощо.
7. Плануємо список справ для нового року. У західній культурі є правило складати bucket-list, тобто список справ, які конче потрібно зробити за своє життя. Ми пропонуємо вам якщо не повністю укомплектувати собі такий, але принаймні внести одну лінійку – еко-справу, яку ви пообіцяєте собі робити від наступного року. Якщо ви ще й досі не маєте власного багаторазового горнятка чи чашки, а користуєтеся одноразовим посудом, – зробіть це. Якщо хотіли допомогти дикій природі, запишіться на котрийсь з волонтерських виїздів WWF в Українідо нацпарків та поїдьте. Якщо у вас постійно залишається багато залишків їжі – перегляньте свій стиль закупок. Варіантів безліч – подумайте та реалізуйте принаймні один. Зрештою, свята існують не заради свят, а задля емоцій, котрі нас переповнюють в ці дні. Хай цього року вони будуть також і трішки “зеленішими”. Бажаємо вам щасливих новорічно-різдвяних свят!
