<

Чи збережеться ліс на схилах Карпат, або ж вони невдовзі стануть лисими? Чому лісівники вже не здатні впоратись з слідами суцільно санітарних рубок і кому вигідно занижувати якість ділової деревини?

І головне питання: чи буде що там рубати за 10-15 років? 

Відповіді на всі ці питання – сховані глибоко в горах та у мовчанні лісових чиновників.

Ліс годував закарпатців завжди. Промислове освоєння тут почалось ще в далекому 1775 році, коли австрійська імператриця Марія-Терезія переселила лісозаготівельників з Верхньої Австрії в долину річки Мокрянки освоювати західні схили Карпат. 

За радянських часів лісова і деревообробна галузі, через доступну сировину, були лідерами промисловості і давали до половини ВВП області. Працювали лісопильні і деревообробні заводи, лісхімкомбінати, меблеві та паркетні комбінати. 

«Сьогодні невпинно зменшується сировинна база. Що би сьогодні в засобах масової інформації не писали, що ліси вирубують, обсяги рубок за радянських часів були набагато більші, ніж зараз. Просто ніхто не бачив лісовози на дорогах, бо ліс звозили вузькоколійкою», – згадує Ірина Мацепура, директор меблевої фабрики ВГСМ.

В середині XX століття ліси займали 47 % території області, а загальна їх площа складала 562,2 тис гектарів. Через майже 70 років потому ліси вкривають 52% території Закарпаття, а їх площа збільшилась до 695,8 тис. га.

75% з чистого прибутку – державі 

Сьогодні ліс і все, що з ним пов’язане відіграють важливу соціальну і економічну роль в області. Гірські негазифіковані села Закарпаття, де немає іншого виду заробітку, ніж в лісі і «на лісі», повністю залежать від цього ресурсу. Дрова школам, подарунки для дітей, допомога селу чи подаяння духовним закладам – ось неповний перелік того, з чим звертаються до лісгоспів чи  «лісових» підприємців.

«Перепрошую, затримався. Знов приходили до мене ті, у рясах. Ходять до нас перед святами просити на монастир. Скільки вже їх є тут… А ми що? Мусимо допомагати, чим можемо», – каже під час зустрічі директор одного з лісгоспів краю.

Лісове господарство дає вагомі наповнення в бюджети всіх рівнів. Окрім 18% ПДВ, ще 75% від чистого прибутку лісгоспи донедавна сплачували державі у вигляді дивідендів. 24 квітня цього року Уряд знизив цю цифру до 50%. 

Як інформують самі лісівники, за минулий рік до зведеного бюджету вони сплатили 363,7 млн гривень. 

Сума податків, сплачених структурою підприємств Закарпатського обласного управління лісомисливського господарства у 2016-2018 роках 

Держпідприємствам, які не отримають з держбюджету жодної гривні, на розвиток лишають 10%.

«Нам легше взяти техніку в оренду і закласти ціну на послуги у витратну частину, ніж купити нову. ЇЇ покупка обійдеться для лісгоспу в додаткові дивіденди державі», – пояснює мільйонні витрати свого підприємства на оренду техніки директор Брустурянського лісгоспу Михайло Бігун.

Окрім того, багаті на ліс області ще й матеріально підтримують своїх «бідніших» колег зі сходу та півдня країни. У 2018 році обласним із Закарпаття перерахувало лісгоспам в Одеської, Херсонської та Донецької області 11,3 млн гривень.

Але є й інший бік медалі: лісова галузь пронизана природоохоронними та іншими порушеннями й  корупційними схемами.

Експерти впевнені, що головні причини порушень слід шукати саме в суцільних санітарних рубках та недосконалому законодавстві, коли через навмисне завищення заявлених розмірів санітарних рубок «офіційна» деревина йде на продаж через аукціони, а отриманий «надлишок» реалізується на чорному ринку і відправляється за кордон. Минулого року британська неурядова організація Earthsight опублікувала своє дворічне розслідування проблеми лісозаготівель в країні, в якому розкрила весь ланцюжок від незаконного вирубування лісу до кінцевого споживача продукції в країнах ЄС.

Джерело: https://goloskarpat.info/analytics/5d1fbde1b6b52/?utm_content=031