Маркус Фогт вивчав теологію та філософію у Мюнхені, Єрусалимі та Люцерні. Фогт внук англіста Теодора Спіра(1885—1961, Кенігсберзький університет), відстороненого від своєї посади за часів націонал-соціалізму на підставі своїх політичних і релігійних переконань. Племінник класичного філолога Андреаса Спіра (1929-2004, Майнцський університет), а також брат латиніста Грегора Фогта-Спіра (* 1956, Марбург) і професора Маттиас Теодор Фогт вченого в сфері культурної політики і автора численних культурологічних досліджень факторів, що впливають на зміцнення демократичного потенціалу в Європі.
Фогт написав свою докторську дисертацію на тему: «Соціальний дарвінізм» в Мюнхені під проводом одного з найвідрміших німецьких дослідників соціальної-соціальної етики проф. др. Вільгельма Корффа. Дисертація була опублікована в 1997 році під назвою «Соціальний дарвінізм. Наукові теорії, політичні та богословсько-етичні аспекти теорії еволюції» у всесвітньо відомому німецькому видавництві Гердер-Ферлаг. Свою габілітаційну працю на тему: «Принцип сталого розвитку». Схема з богословсько-етичної точки зору\” написав під керівництквом проф. др. Ганса Мюнкав Люцерні і у 2009 році опублікована в Мюнхені в видавництві «Oekom-Verlag».
З 1992 до 1995 р. був членом експертної ради з питань довкілля при німецькому федеративному уряді. З 1995 р. він був радником робочої групи з екологічних питань VI Комісії німецької єпископської конференції. З 1998 по 2007 рр. Фогт був професором християнської соціальної етики при філософсько-богословськогому Університеті Дона Боско в Бенедиктбоєрн (Баварія) та головою клірингового центру «Церква і довкілля».
З квітня 2007 року Фогт є професором соціальної-суспільної етики при університеті Людвіга-Максиміліана в Мюнхені[5].
Маркус Фогт одружений і має трьох дітей.З 2011 року Маркус Фогт проводить науково-дослідницьку роботу в «Центрі довкілля та розвитку суспільства Рейчел Карсон» при мюнхенському університеті ім. Людвіга-Максиміліана, де він є представником робочої групи з християнської соціальної-суспільної етики у німецькомовному середовищі.
Проф. М. Фогт – «Досягнення та ключові меседжі християнської етики миру»
п. Ларс Шафферс – «Міжкультурна та міжрелігійна толерантність на тлі європейської філософії Ремі Брага»
п. Йоахім Клозе – «Що такого поганого у правому популізмі? – Досвід Німеччини з ерозією толерантності черезPEGIDA, AfD і події в Хемніці»
п. Арнд Кюпперс – «Соціальна ринкова економіка – програма соціального балансу та миру