Лукас ШТРАУМАН: «У проєкту є три великі проблеми: величезний вплив на довкілля, брак прозорості та приватизація землі без гарантій її збереження»

\"Заплутаний

«Хто є хто у справі Свидовця?» — це один із додатків до звіту «Як олігархи планують знищити один з унікальних природних ландшафтів України», який підготувала неурядова організація зі Швейцарії Bruno Manser Fonds. На перші місця швейцарці вписали імена Ігоря Коломойського та його партнера Геннадія Боголюбова. Вони — власники компанії Skorzonera, якій належить гірськолижний курорт Буковель. Ще один план бізнес-партнерів — збудувати аналогічний курорт, лише більшого масштабу, на Свидовці, гірському хребті Карпат на межі Івано-Франківщини та Закарпаття.

ПИТАННЯ ВЖЕ ЛУНАЛО В ЄВРОПАРЛАМЕНТІ

Зауважмо, цю інформацію оприлюднила міжнародна організація. Звіт надрукований англійською мовою, поширений у посольствах та консульствах, що розташовані в Україні. Завдяки зусиллям нардепа Остапа Єднака та групи Frеe Svydovets, що об’єднала екологів із усієї країни та місцеве населення, питання Свидовця вже лунало в Європарламенті. 1400 гектарів унікальної природної території мають піти під ще один гірськолижний курорт із десятками готелів та ресторанів, автошляхами, лижними трасами на 200 кілометрів та навіть власним аеропортом.

«Ми вважаємо, що Свидовець — це унікальна природна територія в Європі, якій важко знайти рівних, і вона має бути цілком захищена, — розповів виконавчий директор Bruno Manser Fonds Лукас ШТРАУМАН. — Ми з’ясували, хто є власниками Skorzonera. Вона контролюється двома офшорними компаніями, одна з яких, Maveks, зареєстрована на Кіпрі і про яку нічого не відомо. Інша — на Карибських островах, бенефіціарами якої є Коломойський та Боголюбов. Третя компанія-власник міститься в Україні, це ТОВ «Галичина-Цукор», яка належить дружині нардепа Олександра Шевченка — Тетяні».

«Олександр Шевченко вже представляв проєкт нового гірськолижного курорту представникам Держлісагентства, — продовжив швейцарський експерт. — До 2014 року Шевченко займав провідні посади в Буковелі. Ще одна людина, яка долучилася до промоції цього проєкту, — чиновник із Івано-Франківщини Юрій Добровольський. Він був причетний до скандалу, коли для курорту Буковель була продана земля в селі Поляниця за заниженою ціною. На нашу думку, в цього проєкту є три великі проблеми: величезний вплив на довкілля, брак прозорості та приватизація землі без жодних гарантій збереження та раціонального використання».

СУДОВА ПАВЗА

Раніше «День» детально розповідав, чому не можна будувати новий курорт на Свидовці (у № 5 від 16 січня 2018 р. та № 117-118 від 6 липня 2018 р.). Тепер ці пояснення лунають на міжнародній арені. Лукас Штрауман з’ясував те саме, що вже розповідали редакції місцеві екологи. Приміром, як громада лише один раз змогла побачити майбутній проєкт. Під час судового засідання місцевим мешканцям показали мапу, розмірами на всю кімнату, на її ознайомлення дали всього 15 хвилин. Тоді суд розглядав позов місцевої громади та екологів-юристів про скасування розпоряджень Тячівської та Рахівської районних державних адміністрацій про затвердження детальних планів територій, що передбачали будівництво туристично-рекреаційного комплексу «Свидовець».

Громада обурилася, оскільки не було громадських слухань для ознайомлення з генпланами територій. Це порушення права на доступ до інформації, передбачене нашим законодавством та Орхуською Конвенцією. Суд першої інстанції підтримав вимоги громади та скасував розпорядження двох РДА. Однак Львівський апеляційний суд скасував це рішення. Наразі справа Свидовця розглядається у Верховному Суді. Вже понад рік судді не можуть призначити дату розгляду. Так само приблизно рік готується звіт щодо проєкту Свидовецького курорту за процедурою оцінки впливу на довкілля. Цікаво, що замовником цього звіту на Єдиному реєстрі ОВД вказано не інвестора, а Закарпатську ОДА.

ТРОЄ З ОДА

Представники Закарпатської облдержадміністрації були присутні на презентації міжнародного звіту про Свидовецький масив. Насправді ці люди жодного стосунку до цієї адміністрації не мають. Так, Роман Олійник — чиновник із Івано-Франківщини, торік через суд поновлювався на керівній посаді в лісовому секторі. Він переконував присутніх, що бізнес не повинен ставити собі за мету знищення природи, особливо якщо йдеться про туризм чи рекреацію. На його думку, найбільш ощадливе використання територій на кшталт Свидовецького масиву — це зимовий гірськолижний курорт.

Інший «представник» ЗОДА — професор Ужгородського національного університету Степан Поп. Він закликав до діалогу між громадою, місцевою владою та інвестором, мовляв, не можна відлякувати бізнес від інвестицій у гірський регіон, в якому людям якось треба виживати. До слова, курорт передбачає 20 тисяч робочих місць. Це ключовий аргумент, яким чиновники та представники інвестора переконують громаду, навіщо їм гірськолижна траса.

Степан Поп нещодавно прославився тим, що долучився до підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля щодо проєкту вітрової електростанції на Боржавській полонині. Учений не виявив жодних перешкод для будівництва 34 вітряків на території, що входить до Смарагдової мережі Європи. Після оприлюднення цього звіту, в якому експерти знайшли чимало помилок, недостовірних фактів та плагіату, керівництво УжНУ заявило, що думка Степана Попа — це не позиція всього університету, а своїх співробітників попросили дотримуватися наукової етики.

Ще одна «представниця» ЗОДА — Ярославна Іванова, юристка, що захищає інтереси ЗОДА, Рахівської та Тячівської РДА у судах щодо справи Свидовця. За її словами, звернення громади до суду взагалі не мало підстав, адже громадські слухання проводилися, а генеральні плани навіть є в інтернеті. Та чомусь їх ніхто не бачив. Щодо участі Skorzonera в забудові Свидовця пояснила, що компанія лише подала інвестиційну заявку до РДА та висловила намір у подальшому взяти участь на конкурентних засадах під час відчуження земельних ділянок. Усе решта — це антипіар довкола проєкту майбутнього туристично-рекреаційного комплексу. 

«ІЗ ТУРИЗМОМ НА СВИДОВЦІ ВСЕ ГАРАЗД»

Усі троє попросили громаду дочекатися рішення Верховного Суду та результатів звіту ОВД, а далі братися за предметний діалог. Та, хоч що вирішить суд і хоч що напишуть у звіті, ясно одне: таким, як зараз, Свидовецький масив більше не буде. Ось маленький приклад, як впливає гірськолижна база та присутність туристів на Карпати.

«У травні відбувся другий за роки незалежності з’їзд керівників гірськолижних курортів в Україні, — розповів професор Ужгородського національного університету Федір ШАНДОР. — На ньому представили результати експерименту на одній із баз на Свалявському курорті. Базі всього один рік. За цей час температура на базі піднялася на 17 градусів. Усе тому, що з’явилася вільна площа, коли оброблялася траса для курорту, вийнялося каміння, що нагрівалося, і відповідно, нагрівало ґрунти. З’явилися ерозія ґрунтів, у потічках були виявлені хімічні речовини неприродного походження, це після роботи снігових пушок. Зменшилася кількість видів рослин та з’явилося неконтрольоване сміття».

«Поряд зі Свидовцем стоїть курорт-гігант — Драгобрат, де чотири тисячі ліжко-місць, на 70% вони незадокументовані. Торік користування курортом становило 72 дні. Де має працювати в інші дні персонал Драгобрату? Це саме було в Буковелі, те саме буде в Свидовці. А з туризмом на Свидовці і так усе гаразд. Тут було відзнято вісім кінофільмів, тобто кінотуризм присутній. Тут витоки Тиси, а для угорців це святі місця, як для паломників Єрусалим. Через Свидовець проходить маршрут «Орхідеї Карпат», що розпочинається в Чехії. І це улюблене місце для birdwatching (спостереження за птахами)», — резюмував Федір Шандор.

Інна Лиховид, \”День\”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *