на Міжнародній науково-практичній конференції «Адаптація місцевих громад до розширення національних парків Закарпаття, спільними зусиллями Церков та громадських організацій», 28 вересня 2019 року, НПП «Синевир»
ПРЯМА МОВА: «Спочатку я хотіла б наголосити на необхідності екологічної освіти. В усіх дискусіях щодо сталого розвитку та сталого природокористування ця освіта відіграє найважливішу роль. Звісно, екологічна освіта є інвестицією в майбутнє, і тому ми не знаємо точно, чи принесе вона очікувану користь. Але я оптимістка, а тому я вірю в майбутнє наших дітей.
З іншого боку, незважаючи на згадані в сьогоднішніх дискусіях проблеми, збереження Карпатських лісів має бути пріоритетним завданням, це потрібно робити вже сьогодні. Бо не може бути так, коли весь світ переймається горінням бразильських лісів, проблеми українських лісів – пожежі, незаконне вирубування та ін. – просто ігноруються. Це неприпустимо.
Незважаючи на те, що Україна сьогодні знаходиться в важкому економічному стані, захист лісів та розвиток національних парків Карпат є її обов\’язком, який одночасно є спільним для Європи та міжнародних організацій.
Але впровадження нових підходів та використання нових можливостей у природокористуванні та розвитку туризму в першу чергу залежить від самих українців та їхньої готовності до змін. Або вони приймуть їх, або ні – і тоді все залишиться по старому.
Я походжу з одного з найбідніших регіонів Західної Німеччини, тому я на власному досвіді знаю, що таке, коли звідси виїжджають молоді люди. Але я не вважаю, що розвиток туризму та інші аналогічні шляхи можуть повністю витіснити думки про виїзд з країни, бо навряд чи туризм принесе значні прибутки. Натомість, ми можемо дати людям багато ідей для саморозвитку та розумного підходу до життя. Головне – мати бажання.
Я скажу навіть дещо провокаційне. Для захисту Карпат необхідно, щоб не тільки національні парки, але і лісгоспи та організації інших форм лісогосподарювання, переходили до сталого природовикористання. Необхідно віднайти баланс між використанням природних ресурсів та їхнім відтворенням, бо не можна просто відмовитися від їхнього використання.
Але звісно, я вважаю, що розвиток туризму – це правильний напрямок для України. Бо тут є потенціал не тільки з точки зору туристичної цікавості, але й цікавості до місцевої культури, про яку в Європі ще знають досить мало. І не тільки національні парки мають домовлятися та співпрацювати у цьому напрямку, це мають робити самі регіони, щоб управляти загальним туристичним потоком.
В Німеччині люди, займаючись сільським господарством, обов\’язково враховують всі чинники, що впливають на довкілля: наприклад, баланс ґрунтових вод, збереження плодючості земель, інші. Вони часто витрачають свої гроші, щоб сприяти захисту природи. Звісно різні промислові підприємства платять за шкоду, що наносять природі – наприклад ті, що займаються відкритим видобуванням вугілля.
Звичайно, можна залучати до дискусії різні соціальні групи, але важливо, щоб ця сфера регулювалася законодавчо. А також важливо, щоб це питання було загалом соціально актуальним та постійно піднімалося у ЗМІ.
Я готова допомагати із підготовкою заявок в цій сфері. Я дуже зацікавлена в тому, що всі проекти, що сьогодні були представлені, були реалізованими.
Ми це можемо!»
Міжнародна науково-практична конференція «Адаптація місцевих громад до розширення національних парків Закарпаття, спільними зусиллями Церков та громадських організацій», 27-30 вересня 2019 р., відбулася в рамках проекту Союзу охорони природи Німеччини (NABU) і Інституту еколого-релігійних студій (IERS) в с. Синевир-Остріки, Синевирський національний природний парк. На конференції були представлені проміжні результати проекту що реалізується протягом 2019 року в партнерстві з «ТурІнформ Закарпаття» за підтримки та участі священників основних християнських конфесій України, та запропоновано варіанти розвитку проекту в майбутньому
Інформаційна служба IRCEF (Міжрелігійний природоохорониий громадянський форум Східної Європи) Ужгород, пл. А. Бачинського 1А.
Е-пошта: [email protected]
ДОВІДКА:
Ребекка Хармс (нім. Rebecca Harms; нар. 7 грудня 1956, Гамброк біля Ільцена) — німецька політикиня (Союз 90/Партія Зелених Німеччини) та режисер-документаліст. З 2004 року Ребекка Гармс – депутатка Європейського парламенту, з 2016 року до 13 грудня 2016 року – співголова фракції Зелені/Європейський вільний альянс, потім співголова делегації у Парламентській асамблеї ЄВРОНЕСТ.
З часів ЄвроМайдану Ребекка є одним з найщиріших та найпалкіших прихильниць України в Європарламенті
(с) УкрІнформ (https://static.ukrinform.com/photos/2015_12/thumb_files/630_360_1449818802-7622.jpg)
А як одна з лідерок екологічного руху в Німеччині та ЄС вона докладає можливих зусиль в захисті Карпатських пралісів. 12 червня 2019 року пані Ребекка Хармс відгукнулась на нашу відозву ІРЦЕФ/ІЕРС, звернувшись до прем’єр-міністра України Гройсмана, з закликом звернути увагу уряду України на ризики скандальної забудови Боржавських полонин, а 28 вересня 2019 року пані Хармс взяла участь в рамках конференції ІЕРС та НАБУ в «польовому» огляді ситуації на Боржаві разом з Директором програм Східної Європи НАБУ Борисом Тихоміровим та депутатами Верховної Ради України:
– Ігорем Кривошеевим (Голова підкомітету Верховної Ради з питань подолання наслідків Чернобильської катастрофи. Ініціатор створення робочої групи з порятунку Карпатської полонини Боржава від промислової забудови);
– Олександром Мариковським (Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування);
та секретарем IRCEF (Міжрелігійний природоохорониий громадянський форум Східної Європи) Олександром Бокотеєм