Літо – пора відпусток і відпочинку.  Хтось мріє про  море, а дехто обов’язково має відвідати  гори.  Білосніжні взимку, зелені  літом і   жовто-червоні восени карпатські  полонини заворожують своєю красою. Особливо влітку, коли на гірських луках квітують  трав’янисті  рослини. Та побачити цю красу зблизька не дуже легко. Для цього потрібно подолати багато кілометрів пішки або витримати екстремальну поїздку автомобілем, на якому  підвозять місцевих жителів за чорницею, чи піднятися на крісельному витязі із села Пилипець, що на Міжгірщині. Звідси можна дістатися  на полонину Гембу, яка є частиною  Боржави – найдовшого  масиву Полонинського хребта.

Полонина Жид-Магура, 1517 м

         Найкраще підніматися в гори пішки, щоб не пропустити жодного цікавого моменту зі світу Природи. З кожним кроком помічаємо щось нове: квітку, на якій своїм життям живуть комахи, мурашник, дупло на дереві, пташку, яка займається  своїми пташиними справами, тощо.

         Світанок на Боржаві – це щось фантастичне. Щоб його спостерігати, потрібно вирушати дуже рано.  Сонечко прокидається, запалює все навколо оранжево-червоним кольором, піднімається вгору й дарує промені світла буковим гілочкам, чорничним кущикам та квітам. Так народжується новий день. Це явище триває недовго, але воно  незабутнє і варте  недоспаної ночі.  

         Поки ми милуємося сходом сонця, місцеві мешканці вже  збирають чорницю. Кущі цілющої ягоди значно домінують над іншими рослинами. Вони займають майже всю площу на вершинах  Боржавських полонин. Яфини дуже смачні, добре тамують голод і спрагу, а також використовуються в медицині.

          При зборі чорниці  слід бути обережним, щоб випадково не з’їсти  вороняче око. Це отруйна рослина.  Її плоди чорного кольору і схожі на велику яфину. У давні часи люди  їх збирали  від 15 серпня до 8 вересня,  носили на тілі й вірили, що вони захищають від злого погляду.

Вороняче око звичайне – отруйна рослина 

          На зміну чорниці, у серпні-вересні достигає  кам’янка. Так на Закарпатті називають  брусницю. Яскраво-червоні ягоди терпкі на смак,  містять багато вітамінів та  органічних кислот і теж дуже корисні.

      Боржава не тільки ягідна, але й квіткова. У підніжжі полонин зараз відцвітає Іван-чай, над яким активно працюють бджоли, щоб встигнути зібрати нектар із рожевих квіток  і перетворити його у смачний солодкий мед. На зеленому полі, неначе хтось розкидав вогняні іскорки, червоніє нечуйвітер оранжево-червоний.

       Серед  кущиків чорниці виділяються ніжні   квіти скорзонери рожевої. Її корінь прикладали до місця укусу змії, тому в народі її ще називають зміячка.

      У біло-рожевих квітках-кошиках стародуба альпійського  копошаться дрібні жуки, мурашки  та метелики. Ця лікарська рослина  теж має відношення до плазунів.  Корінь у неї  схожий на змію і, за легендою, втікає, коли його викопують, тому  отримала додаткову назву – змієвона.

      Колись над Карпатами   пролітала  птаха щастя й загубила перо. З нього розквітли сині квіти тирличу. На   Закарпатті зростає декілька видів рослин цього роду:  жовтий,  безстебловий, весняний, крапчастий, роздільний, сніговий. Вони рідкісні  й занесені до Червоної книги України. На Боржаві якраз квітує  тирлич  ваточниковидний.  Він утворює великі скупчення букетів із синіми, схожими на дзвониками, квітками.

      Все це квітуче розмаїття жовтим кольором доповнюють перстач гусячий та звіробій альпійський.

      Окрім квіткових рослин тут добре почуваються  й Папоротеподібні . Оповиті легендами, рослини   утворюють цілі зарості. Серед них трапляється й багатоніжка звичайна. Це вічнозелена папороть заввишки 20-30 см. Згідно легенди, ангели вказали людям на її солодкий корінь, в якому містяться глікозиди, органічні кислоти та цукри,  що входять до  складу багатьох лікарських препаратів.

       До багатьох видів туризму, який розвинений на Боржаві, можна додати  ще й квітковий. Зараз на цьому масиві планують встановити вітряки. Ми не експерти, тому не вправі судити, які наслідки будуть від них, але природній вигляд Боржавських полонин вони точно не прикрасять…

Джерело: http://uzhgorod.in/ua/statti/2019/zakarpattya_yake_mi_mozhemo_vtratiti_svitanok_na_borzhavi?fbclid=IwAR3lOsxGwOymahDyb9JlDpPH-ynXLvqakGCJYIQslxIF8_NIIWGfnqwzyJg