Проблема лісів у наш час одна з найактуальніших, тому що людство надзвичайно швидкими темпами втрачає лісові масиви.
На сьогодні понад 6,5 мільярда дерев щорічно зникає через діяльність людини і внаслідок стихійних лих. Упродож 1990–2016 років у світі було втрачено площу лісів у 1,3 млн кв. км. Лише у 2018 році світ позбувся близько 12 мільйонів гектарів тропічних лісів. Це еквівалентно знищенню 30 футбольних полів на хвилину.
23 липня 2018 року Європейська Комісія (ЄК) опублікувала документ із пропозиціями щодо міжнародного співробітництва у сфері захисту та відновлення лісів у світі. У пропозиціях Єврокомісії міститься первинна оцінка можливих нових заходів регулювання з метою мінімізувати вплив споживацтва на деградацію і зникнення лісів.
Звичайно, ліси і самостійно відновлюються, зокрема через припинення в них діяльності людини, як це ми бачимо на прикладі Чорнобильської зони, де природа за десятки років значно відновилась. Але все ж таки не на всіх ділянках нашої планети ліси здатні до швидкого відновлення. Це залежить від кліматичних та інших факторів. Наприклад, ліси Амазонії не можуть відновитись швидко, оскільки лісова підстилка з листя майже не сформована і насіння погано зберігається в ґрунті після вирубки лісів, а ще гірше – після пожеж (випалювання).
Мабуть, більшість із нас уже чула пропозицію швейцарських учених висадити 1,6 млрд гектарів планети лісами, щоб врятувати її від загрозливих впливів змін клімату?
На кліматичному саміті ООН було ухвалено рішення відновити якомога більше постраждалих площ до 2030 року. За оцінками, потрібно висадити до 300 мільярдів дерев! Цікавий проект і важливий, але чи можливий? Думаю, цілком можливий, якщо врахувати, що Австралія вже відгукнулась на цю пропозицію грандіозним і амбіційним проектом – запланованою висадкою мільярду дерев.https://www.unian.ua/ecology/ecologyclimate/10452567-avstraliya-planuye-posaditi-milyard-derev-u-borotbi-zi-zminoyu-klimatu.html
Уряд Астралії передбачає, що проект, який триватиме аж до 2050-го, допоможе позбутися 18 мільйонів тонн парникових газів уже до 2030 року.
І хоч мільярд дерев – це значно менше того, скільки запропоновано висадити на півтора мільйонах гектарів, але якщо кожна країна візьметься за справу з такою ж ініціативністю, як наразі Астралія, то здійснити задум учених цілком можливо.
Для досягнення цієї мети тільки традиційних методів посадки замало, адже посадка дерев вручну – процес дороговартісний і тривалий. Так, на кожні вирублені 26 000 дерев вдається висаджувати тільки 15 000.
Однак сучасні технології можуть допомогти забезпечити швидке відродження лісу. Цей процес має здійснюватись у кілька етапів.
Під час першого етапу дрони летять над площею, аналізують її і звітують про можливості для ліовідновлення.
На другому етапі вони опускаються до декілька метрів над землею і вистрілюють спеціальними контейнерами наповненими насінням різних видів дерев і кущів. Насіння попередньо пророщують і поміщають у поживний гідрогель.
Розраховують на висаджування 36 тисяч дерев за день. Це і швидше, і коштує вдесятеро дешевше, ніж звичайний спосіб.
Такий проект запропонували інженер Лорен Флетчер, колишній працівник NASA, і його команда. Лорен Флетчер створив старт-ап, завдяки якому можна буде висаджувати дерева в промислових масштабах. Проект вже отримав фінансування від «Parrot Investment» – лідера в сфері розвитку технології дронів.https://www.facebook.com/eco.plat.1/photos/a.903928876360390/2331170866969510/?type=3&theater
Але поки що плани австралійців, Лорена Флетчера та інших ініціаторів залишаються тільки планами… Ми ж наразі розглянемо, що конкретно в цьому напрямку вже зроблено і робиться у всьому світі.
Мабуть, наймасштабнішу акцію щодо висадки дерев зробили жителі Індії у 2017 році, висадивши рекордну кількість дерев за 12 годин, а саме – 66 мільйонів. Акцію організував уряд штату Мадхья Прадеш.https://www.unian.ua/ecology/naturalresources/2008999-v-indiji-za-12-godin-visadili-rekordni-66-milyoniv-derev.html
Попередній рекорд був зафіксований у 2014 році на Філіппінах, де за годину висадили 3,2 мільйона дерев. https://nat-geo.ru/science/na-filippinakh-za-chas-posadili-tri-milliona-derevev/
А цього року Філіппіни змогли здивувати весь світ, запропонувавши законопроект, який зобов’яже кожного школяра за час навання в школі посадити десяток дерев. https://ru.espreso.tv/news/2019/05/29/na_fylyppynakh_shkolnykov_khotyat_obyazat_vysazhyvat_derevya
Дуже радують проекти окремих ентузіастів, які доводять, що й «один у полі – воїн». Наприклад, громадянин США висадив ліс із 8 мільйонів дерев, відновивши його на місці вирубаного 100 років тому. http://merezha.co/tsej-cholovik-vysadyv-8-mln-derev-i-vidnovyv-lis-vyrubanyj-100-rokiv-tomu-foto/
Ще один приклад, який хочеться згадати, стосується сім’ї фермерів-ентузіастів. Щоб відновити загиблі ліси, бразильське подружжя – Себастьян і Лелія Сальгаду – за 20 років виростило понад два мільйони дерев на місці 7 гектарів зрубаного лісу й еродованих ґрунтів.
У 1998 році вони залучили інвестиції, найняли працівників і заснували «Інститут Землі», щоб повернути рідним територіям втрачений вигляд родючого лісу. З тих пір інститут разом із відновленим лісом набув статусу приватного природного заповідника.
Не дивно, коли фінансово забезпечена людина чи родина може собі дозволити посадити ліс. Але ось кілька прикладів, коли ліси висаджують і турбуються про них звичайні прості люди.
Джадав Пайнген, який проживає на найбільшому в світі річковому острові Медулі, за 40 років свого життя висадив там же 550 гектарів лісу, саджаючи по одне деревце в день. Тим самим він рятує свій острів від неминучої гибелі через ерозію і зсуви ґрунтів. Крім того, ліс надає прихисток багатьом рідкісним тваринам. Цей ліс став домом для індійського носорога, бенгальських тигрів, навіть стада з понад 100 слонів, яке регулярно відвідує його щороку. https://2plus2.ua/novyny/cholovik-40-rokiv-schodnya-visadzhuvav-po-derevu-v-den
Одними з найцікавіших проектів є проекти відновлення гірських лісів. Адже в горах умови дуже різні, не всі види дерев зростають на тій чи іншій гірській висотності, тому треба добре знати атентичні види, які зростають у тих чи інших горах, у тих чи інших відповідних умовах. Таким проектом є ентузіастичне відновлення Чімганського лісу в горах Казахстану.
https://www.facebook.com/kuhistan?eid=ARCj2ZbZcyzOWRVDvu0hT-3C5ocifYSMoirFIJbSr72FqEQO8a9-_fPIl9YGhGjV6zG3szBNDmWJIuz1 (група в ФБ, яку створили люди, що віднолюють Чімганський ліс). Найважчим у цій справі є періодичний полив саджанців у перші роки їхнього росту, адже в тій місцевості не так вже і багато вологи.
Існують цілком оригінальні проекти, створені ентузіастами, наприклад лісопарк у вигляді гітари: https://zak.depo.ua/ukr/zak/yak-cholovik-visadiv-siniy-lis-u-formi-gitari-20170126507988.
Найсучасніші дослідження вже вкотре підтверджують велику користь відпочинку в лісі. Двогодинна «доза» природи – це тиждень здоров’я та благополуччя. https://www.theguardian.com/environment/2019/jun/13/two-hour-dose-nature-weekly-boosts-health-study-finds?utm_source=fb&utm_medium=post&utm_campaign=Nature&fbclid=IwAR1ZEdHqRDVvt78_yPc5KsM6Hsmv9VO5wYUtaIYD9q1sgT8IdzNdz2hJyow
А що ж робиться в цьому напрямку в Україні? Звичайно, лісові господарства не тільки проводять чи дозволяють рубки лісів, але і щовесни та восени проводять планову посадку молодих дерев на територіях лісництв. Але насправді цього замало.
В Україні насправді також є активні люди з добрими намірами, які не тільки кричать про зникнення лісів чи інші екологічні проблеми, але і самі беруться за їхнє розв’язання.
Узагалі громадські організації та об’єднання екологів щороку проводять різні акції з приводу висаджування дерев у всіх областях України. У цьому плані можна згадати Всеукраїнську екологічну лігу, яка ще в 2000 році розпочала реалізацію проекту «Парк тисячоліть», у рамках якого було створено та облаштовано десятки парків по всій Україні, закладено пришкільні дендроділянки, надана допомога в розвитку колекцій Ботанічних садів. Налагоджена співпраця із зоопарками. Останніми роками ВЕЛ проводила Всеукраїнську акцію «Посади своє дерево».
Є в Україні навіть свій рекорд. 6 квітня цього року за ініціативи громадської організації «Добро Дій» за один день львів’яни висадили близько 80 тисяч дерев. https://www.umoloda.kiev.ua/number/3445/188/132295/
Також, що дуже важливо, в Україні до таких акцій долучається Церква, яка вважає справу піклування про природне довкілля важливою для кожного християнина. Наприклад, ще з 2016 року Українська Греко-Католицька Церква спільно з Міністерством проводять акцію «Посади дерево миру».
А чи є в Україні, окрім організацій, які дбають про лісовідновлення, окремі ентузіасти, які також долучаються до відновлення лісів чи хоча б масової посадки дерев? Зичайно є, адже невід’ємною частиною менталітету українця є любов до своєї землі, а яка ж земля без рослин?
Тут слід згадати 84-річного жителя Канівського району Черкаської області Миколу Козина, який ще у 2017 році висадив півкілометрову алею сосен уздовж дороги, що веде з Горобіївки до Буди. https://provce.ck.ua/kanivchanyn-vysadyv-pivkilometrovu-aleyu-sosen/
Роман Петраш, організатор музичного фестивалю «Пинтя fest», запускає челендж на всю Уркаїну: «Не рубай ліс – врубай музику!» – який, безсумнівно, підтримають свідомі та ті, кому не байдуже! Челендж пропонує посадити дерево, зроби фото чи відео посадженого деревця і розмісти його у себе на сторінці з хештегом «#пинтя_дерево» чи «#UA_green» та позначити друзів, яким передається естафета, щоб долучити їх до цієї крутої і важливої ідеї.
https://www.facebook.com/pinto.fest/videos/2071913326443705/?t=3
Щоб ми і наші нащадки мали таку ж можливість у майбутньому, а також щоб зменшити вплив змін клімату на планеті, допомогти адаптуватися до неминучих змін клімату наступним поколінням, – сучасне суспільство планети Земля повинно змінити своє ставлення до лісів на відповідальне: де можна, там максимально не втручатися у живу природу, і вона самовідновиться, а де самовідновлення проходить дуже важко, там можна і потрібно їй допомогти і насаджувати ліси, лісопарки, міські та сільські парки і сквери, а також оберігати вже існуючі. Дуже втішає ініціативність та ентузіазм саме простих людей, які роблять неймовірні речі і тим самим особливо надихають та підтримують віру в те добро, що є в людині, а також у те, що ліси планети мають шанс на відновлення, водночас на подальше життя та розвиток має шанс і саме людство.
Біланич М. М.