Біда не приходить одна….

На території Житомирського Полісся є унікальний заповідник, територія якого сягає 20 000 гектарів. На сьогодні 440 гектарів цього лісу вже померло…

Тоді як вчені зі світовим ім’ям до хрипоти у голосі «кричать» про наявну біологічну пожежу і масштабність прийдешньої екологічної катастрофи, суспільство уперто не бажає помічати проблеми, з агресивним скепсисом повторюючи як мантру, що короїда придумали лісівники…

Сумно… Але ще більше боляче…. Агресивність настроїв пояснити легко, оскільки зубожіння населення за останні роки досягло критичної відмітки. Ліс традиційно вважався власністю народу, відтак кожен сортиментовоз сприймається апріорі як грабіж національного надбання.

Чимало тих, з ким доводилося спілкуватися, закидають фрази типу- ми не повинні розумітися на деталях. І це правильно. Не повинні. Але й імпотентністю думки вирізнятися також не повинні.

Не варто зважати на написане, як на захист окремих осіб, директорів чи посадовців. Я прагну привернути увагу до проблем лісу. Ми забуваємо, що ліс-це не просто галузь, господарство, виробництво. Ліс-це організм, який сьогодні важко хворіє. Уявляєте ситуацію, коли хворому пацієнту лікар «порадить» не звертати увагу на відмираючі кінцівки! Закиньте навіть початківцю хіміку – біологу про хімічну обробку лісів. Якщо й не почуєте, то побачите, як руки тримають непритомну голову спудея….

За минулий рік Житомирщина втратила близька 10 % хвойного лісу. Він помер через короїда дуже опосередковано. Ліс загинув через відсутність якісних реанімаційних дій. Замість переформатування частину виробництв на переробку сухостоїв, послухати науку, запустити механізм боротьби зі шкідником, ми повірили популістам-псевдоекологам, які не мають  жодної профільної освіти, скерувалися емоціями і видали «нагора» документи, які язик не повертається назвати законами, це-вирок, вирок не просто лісу, це вирок всім нам, як суспільству, що не визріло думати…..Дійсно, біда не приходить одна, вона приходить з горе-активістами!

Сьогодні у черговий раз пікетуватимуть агентство лісових ресурсів, наполягаючи на тому, аби повністю заборонити рубки у заповіднику, зокрема, Поліському. Фото нижче красномовніше за мене…. Після масштабної пожежі дерево просто гниє, валяється як непотріб, як свідчення аморальної поведінки по відношенню до лісу. І чому? Тому що хтось без освіти, досвіду, а головне, совісті, «проштовхнув» закон тиші, обмежень рубок, нових санітарних правил….. Заповідник сохне, а ми і далі сподіваємось, що короїда переможуть лісові друїди? Подумати тільки, живемо у 21 столітті, а жук, менший за сірникову голівку, править бал!

З рештою, всихання можна не помічати, радіти руденьким соснам і за рочків 5 заходити у ліс не як у храм, а як на цвинтар приречених заживо дерев….

http://zt-lis.gov.ua/no_cache/pres-sluzhba/novina/article/bida-ne-prikhodit-odna.html#.WlyQZogb3ck.facebook