З 11 травня у Карпатському біосферному заповіднику офіційно дозволили відвідувати рекреаційні зони, з дотриманням карантинних рекомендацій.Одним із варіантів, куди можна вирушити на Тячівщині, щоб набратись сил після тривалого режиму ізоляції, є стежка до печери Молочний Камінь неподалік села Велика Уголька, що є однією із найбільш мальовничих місцин Тячівщини та популярним серед любителів незайманої природи туристичним маршрутом. Адже проходить давнім буковим пралісом, де ніколи не проводилася господарська діяльність, а окремі дерева сягають віку в кілька сотень років.
З приходом тепла бажаючих подихати цілющим гірським повітрям та помилуватись первозданною красою заповідних пейзажів вже побільшало. До прикладу, минулої неділі серед таких було багато мешканців сусідніх сіл. Люди кажуть: востаннє були тут іще в дитинстві, тож зараз, через десятиліття, воліють знову побачити тутешні місця.
Початок маршруту знаходиться біля контрольно-перепускного пункту (КПП) Угольського лісництва Карпатського біосферного заповідника, розташованого наприкінці головної вулиці села.
Звідси стежка піднімається вгору. За кількасот метрів крислатим гіллям зустрічають давні букові праліси. Весняної пори височезні дерева вкриті свіжою оксамитовою зеленню. Навкруги – спів лісових пташок, шум гірського потічка, килими запашних лісових квітів. Якщо пощастить – можна побачити саламандру плямисту, занесену до Червоної Книги України.
Поступово виходимо до 40-метрової скелі, що має назву Велика Копиця. Вона виглядає абсолютно неприступною, але ліворуч є вузька кам’яниста стежка, що веде на вершину. Не кожен наважиться видертись нагору. Але на сміливців очікує неймовірно-запаморочливий краєвид на навколишню місцевість.
Кульмінаційною точкою маршруту є карстова печера Молочний Камінь – геологічна пам’ятка природи, яка утворилася в однойменній вапняковій скелі. Насичений вапняковий розчин, що просочується з тріщин скелі, має білуватий колір і нагадує молоко, звідси й назва скелі та печери.
За часів кам’яного віку вона стала домівкою та надійним захистом для первісної людини. Адже її загальна довжина сягає понад 92 метри. Знахідки епохи палеоліту, виявлені тут, археологи датують 26-25 тис. р. до н.е.
Звісно, писати про цей маршрут можна багато. Найкраще він описаний на сайті Карпатського біосферного заповідника. Найкраще – побачити все на власні очі, відчути велич та красу природи рідного краю і просто відпочити від повсякденної рутини.
Наталія Маджара для Tyachiv.com.ua
