БУДЬМО ВДЯЧНІ ТВОРЦЕВІ ЗА ДАР ЖИТТЯ

Природне середовище, Всесвіт є милістю Творця, в якій кожне створіння знаходить все, що йому потрібно для існування. Наш край визначається чудовою природною красою, за що часто його називають Сріберним. Перебуваючи на природі, замислюючись про вічність, відчуваємо Божу красу і милість. Здатність це зрозуміти є свідченням високої духовності людей.
На жаль, більшість людей, отримавши від Творця дар життя, не задумується над тим, як Бог сотворив усе досконало. Для того, щоб підтримувати життя, людині потрібне атмосферне повітря, яке є найважливішим природним ресурсом, без котрого життя на Землі було б неможливе. Ми дихаємо несвідомо, роблячи за одну хвилину 12-20 вдихів і видихів. На добу нам потрібно 500 літрів повітря, а це приблизно — 23000 вдихів і видихів. Коли нам не вистачає повітря, або воно є нечистим, ми задихаємось. Людина не може прожити без повітря і п’ять хвилин. Кількість і якість чистого повітря (78,8% азоту, 20,95% кисню,0,93% аргону, всі інші гази складають 0,04%) забезпечується природними явищами, які відбуваються на Землі і у Всесвіті по Божій волі.
Такий склад повітря разом із чистою водою забезпечують здорове життя людині і всім створінням. Але людина часто цим нехтує. Переслідуючи мету отримання прибутку, запроваджуються шкідливі виробництва. Викиди в атмосферу від виробництв, незважаючи на протести громадських організацій, зостаються високими. Все це завдає природі та людству непоправної шкоди. Але великої шкоди здоров’ю завдає і діяльність
багатьох людей у поводженні з побутовими та рослинними відходами. На жаль, не зважаючи на зусилля екологічних організацій, Церков, засобів масової інформації, по всій області зостається поширеним спалювання рослинних решток та побутового сміття. Особливо поширеним це є восени після збору врожаю. Такі особи стають свідомо або несвідомо порушниками Заповіді Божої «Не вбивай…». При спалюванні трави, бадилля,
інших рослинних залишків атмосферне повітря забруднюється і за всіма параметрами докорінно відрізняється від повноцінного чистого повітря. При згоранні в атмосферу виділяється безліч небезпечних для людини речовин. Основним компонентом диму є монооксид вуглецю. Це дуже хімічно активна і небезпечна для людини сполука. Досліджено, що при вдиханні такого диму, він зв’язується з гемоглобіном крові, блокує надходження кисню до тканин, внаслідок чого настає «задуха» клітин організму. В людини настає швидка втомлюваність, головні болі, запаморочення, порушення
сну, ослаблення пам’яті, лабільність настрою, імпотенція, порушення серцево-судинної системи. При чому симптоми є довготривалими в часі, а при частому вдиханні такого диму вони стають хронічними. Особливо небезпечним є спалювання бадилля картоплі, томатів, огірків, баклажанів і т.д, які оброблялися хімічними засобами захисту рослин. При їх згоранні в повітря виділяються також канцерогенні сполуки, які пригнічують імунну систему, руйнують гормони, створюють сприятливі умови для появи злоякісних новоутворень. Дослідженнями, проведеними європейськими екологічними організаціями, встановлено, що спалювання рослинних залишків і опалого листя є основним джерелом потрапляння в атмосферу бензопиренів, які мають високу здатність викликати запалення дихальних шляхів, астму, ракові захворювання. У димі багаття рослинних залишків міститься у 350 разів більше бензопиренів, ніж у цигарковому димі.
Часто трапляється, що екологічно неосвічені громадяни спалюють не тільки рослинні залишки, а й побутове сміття, яке складається з різних пакувальних матеріалів, із пластика,
плівок, пінопласту , поліуретану, поролону, памперсів і т.п. Все частіше в зв’язку з економічною кризою в сільській місцевості трапляються випадки спалювання таких відходів для приготування їжі для домашніх тварин, і є небезпека, що вони будуть спалюватись в осінньо-зимовий період для обігріву приміщень. При згоранні найпоширенішого побутового пластику в повітря виділяється діоксин та діоксан, відомі своєю токсичною дією на всі життєво важливі органи. Крім того, в повітря виділяється така речовина, як фосген, яка застосовувалась як хімічна зброя в Першій світовій війні.
Синтетичні матеріали, поролон, пінопласт, різні плівки та оббивочні матеріали при згоранні виділяють ціаніди та ізоцианати. Навіть коли у вогонь потрапляють уламки плит ДСП, ДВП, фанери, в повітря виділяються формальдегіди і сполуки свинцю, які викликають отруєння. Часто дим проникає через відчинені вікна в наші оселі й осідає на стінах, меблях.
Сліди шкідливих газів, незважаючи на провітрювання, виявлялись навіть через двадцять днів.
Ще одним великим джерелом забруднення є спалювання різної пластмаси та синтетичних матеріалів на кладовищах. Піддаючись рекламі та внутрішньому хибному відчуттю «не бути гіршими за інших», ми купуємо пластмасово-синтетичні вінки на похорони, що нібито мало б означати наше шанування покійного. Це ж масово робимо й на День пам’яті 1 листопада. Більшість із нас поки що нехтує закликами духовенства не робити
цього, бо покійні потребують не вінків із пластику, а наших молитов. Та й кошти, які витрачаються на це, в багатьох випадках були б корисні сім’ї покійного або пожертвувані потребуючим. Тільки в Ужгороді різні підприємці завозять протягом року з Туреччини та Китаю сотні тонн пластмасових і синтетичних виробів, з яких виготовляються вінки та інша атрибутика. А ще є сотні підприємців, які завозять реалізують таку продукцію по всій області Всі ці тонни пластмасово-синтетичного непотребу приносяться на кладовище і через якийсь час спалюються.
Згорання одного кілограму «хімічного сміття» отруює понад 8000 літрів повітря, роблячи його шкідливим для всього живого. Природа очиститись від такої «хімії» не може. Від спалювання пластмасових відходів утворюється «важкий» дим, який осідає на рослини, роблячи нечистими овочі, фрукти, злакові та грунт, забруднюючи поверхневі води.
Також «важкий дим» осідає на дахи будинків, а звідти змивається і потрапляє в колодязі.
Це надзвичайно небезпечно, враховуючи те, ще в сільській місцевості понад 85 відсотків населення користується водою з таких колодязів. Підземними водоносними артеріями отрута розноситься по цілому контуру водоносних горизонтів. Проведені лабораторією Закарпатської державної екологічної інспекції дослідження показали, що вміст шкідливих речовин у воді багатьох населених пунктів області перевищує допустимі норми в багато разів.
Встановлено, що в людей, які проживають в зоні досягнення диму від спалювання» хімії», виникають онкологічні захворювання, особливо в жінок, різні гормонально-статеві порушення, народження дітей з вадами, а в чоловіків імпотенція.В молоці тварин, які випасаються на таких територіях, виявлено шкідливі для здоров’я сполуки.. Чи зможемо ми усвідомити і не наносити шкоду своєму здоров’ю і здоров’ю ближнього? Я впевнений, що зможемо, якщо ніхто не буде байдужий. Велику роль у вихованні екологічної культури можуть відіграти тут школи, дитячі садочки, органи місцевого самоврядування з громадськими формуваннями по контролю за порушенням (спалювання рослинності, листя наказується штрафом в розмірі 170-340 грн., ст. 77-1 Адмінкодексу), Церква, а саме — священики, пастори.
Позитивним є те, що в Мукачівській греко-католицькій єпархії прибрані з церков так звані «прикраси» із пластмаси й синтетики. Проводиться велика роз’яснювальна робота по відмові від купівлі синтетичних вінків на похорони й на могили.
Папа Іоанн Павло ІІ писав: «У Божому Творінні — природному середовищі очевидно і явно закладена Божа мудрість, відблиск Божої гармонії та краси, руйнуючи яку людина стає противником Божим» (Cfr.Gijvanni Paolo II, Enciclica Ctntesimus annus).
У спільний декларації Папи Римського Франциска і Вселенського Патріарха Варфоломея,підписаній в Єрусалимі 25.05.14 р., зазначається: «На наше глибоке переконання, майбутнє людського роду залежить від того, як ми захищаємо — розумно, із співчуттям і справедливістю — дар створіння, який наш Творець вручив нам. Тому ми визнаємо в каятті неправомірно погане поводження з нашою планетою, що є гріхом в очах Бога».
Владика Мукачівської греко-католицької єпархії Мілан та владика Мукачівсько єпархії УПЦ Федор постійно наголошують на необхідності бути відповідальними перед Богом за екологічний стан довкілля міст, сіл, наших дворів та ,особливо — за духовний стан наших душ, від якого, в першу чергу залежить наше ставлення до природного середовища — Божого дару.

Михайло САДОХА . Голова екологічної організації «ЕКОБЕЗПЕКА\”