2 лютого 2017 року відзначають всесвітній день водно-болотних угідь

2 лютого 2017 року з нагоди  Всесвітнього дня водно-болотних угідь  у Мінприроди відбудеться урочисте засідання Координаційної ради з питань збереження, збалансованого використання та відновлення водно-болотних угідь України.

Під час засідання, яке відбудеться за участю заступника міністра із питань європейської інтеграції Миколи Кузьо, природоохоронців, директорів НПП, на територіях, яких розташовані Рамсарські угіддя, науковців  буде обговорено стан виконання Національної стратегії  збереження водно-болотних угідь.

Розглядатиметься  питання взаємодії заходів з імплементації Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів, та у контексті Пташиної Директиви ЄС та Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів. На розгляд засідання також будуть винесені питання комплексного використання ресурсів річкових долин, як приклад нового ефективного господарювання в умовах кліматичних змін, а також оцінки можливих впливів техногенних територій на сезонні орнітологічні комплекси водно-болотних угідь півдня України.

Заплановано вручення 6 сертифікатів Рамсарської конвенції про надання статусу водно-болотного угіддя міжнародного значення представникам установ природно-заповідного фонду.

Початок заходу: о 10.00.

Місце проведення: м. Київ, вул. Василя Липківського, 35, Мінприроди, актова зала.

Довідково.

Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, як середовище існування водоплавних птахів, відома під назвою «Рамсарська конвенція», була підписана  2 лютого 1971 року в  місті Рамсар, що в Ірані.  Україна поновила своє членство в Конвенції у 1996 році т а цей час входить у число 169 країн-Договірних Сторін Конвенції.

У 2016 році Секретаріатом Рамсарської конвенції прийнято рішення про надання міжнародного статусу 4 водно-болотним угіддям України.

У 2017 році Міністерство екології та природних ресурсів планує спрямувати зусилля на виявлення основних чинників, що несуть загрозу стану екосистем водно-болотних угідь, розроблення заходів з протидії таким чинникам, оновлення інформації щодо стану водно-болотних угідь та подання відповідної інформації до Секретаріату Рамсарської Конвенції.

Крім того, Україна очікує на включення до Рамсарського списку ще низки водно-болотних угідь протягом 2017 року.

У 2017 році за пропозицією Секретаріату Рамсарської конвенції Всесвітній день водно-болотних угідь відзначається під гаслом «Водно-болотні угіддя для зменшення впливу стихійних лих».

Доведено, що водно-болотні угіддя відіграють значну роль у зменшенні впливу таких екстремальних погодних явищ як повені та посухи. Водно-болотні угіддя діють як природні водосховища, акумулюючи і зберігаючи дощові та талі води, вони запобігають повеням. Протягом посушливих періодів водно-болотні угіддя «віддають воду» і затримують початок посухи.

Спостереження останніх десятиліть вказують на зростання кількості стихійних лих, більшість з яких пов’язані зі змінами клімату та погодними явищами. Відповідно до даних ООН приблизно 90% усіх стихійних лих пов’язані з водою.

Проте переважна більшість людей не знають про корисні властивості водно-болотних угідь. Зазвичай люди бачать лише заболочену місцевість, яку бажано трасформувати у щось «корисне», осушити, засадити лісом, добувати з неї  торф чи перетворити болота на поля. Вчені підрахували, що з 1900 року 64% водно-болотних угідь зникли через діяльність людини.

У 2017 році Секретаріат Рамсарської Конфернції закликає пам’ятати про те, що: водно-болотні угіддя є природним засобом безпеки для допомоги нам у протидії екстремальним погодним явищам; відповідне управління водно-болотними угіддями надає місцевим громадам можливості протидії стихійним лихам та швидкого відновлення. Тому необхідно вживати заходів для охорони та пропаганди сталого використання водно-болотних угідь.

Згідно зі статтею 1 Рамсарської конвенції під водно-болотними угіддями розуміють райони маршів‚ боліт, драговин, торфовищ або водойм – природних або штучних, постійних або тимчасових‚ стоячих або проточних‚ прісних‚ солонкуватих або солоних‚ включаючи морські акваторії‚ глибина яких не перевищує шість метрів. Для визначення угідь, які можуть бути заявлені до спеціального Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення, розроблені критерії, серед яких: типовість та унікальність екосистем для біогеографічного регіону, цінність угіддя для підтримання біологічного різноманіття регіону, існування ендемічних, рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, місце регулярного перебування понад 20 тис. водних птахів, або важливе місце для нересту, нагулу і зимівлі місцевих видів риб тощо. Кожна країна-Договірна Сторона Конвенції має заявити до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення принаймні одне своє угіддя і взяти його під охорону.

На цей час зазначений Перелік включає 2247 водно-болотних угідь загальною площею близько 215,051 млн. га. Серед них  – і наші 37 водно-болотних угідь міжнародного значення загальною площею 770,545 тис. га. З них –  22 водно-болотних угіддя отримали статус міжнародних у 1995 році, 11 – у 2004 році.